Пилосос, вірніше, система догляду за будинком, як прийнято її називати серед розповсюджувачів, створена щасливим американським винахідником Джимом Кірбі, штурмує ринок «постсоветов» з початку двотисячних років. Протягом всього цього часу продажу йшли то менше, то більше вдало. До початку кризи 2008 року більшість людей, переситившись кредитними авто і все ще шукають чим здивувати себе улюблених, намагалися купити Кірбі в Києві, знову взявши кредит, домовившись про розстрочення або зібравши, як кажуть, з миру по нитці на омріяну річ.

Мені завжди було цікаво, наскільки повинна бути добра та річ, яку беруть в кредит. Ні, я чудово розумію необхідність оформлення кредиту на житло, розумію навіть кредитні авто з шаленими відсотками… Але взяти кредит на те, щоб купити Кірбі — таке якось не в’язалося в моєму мозку в логічну ланцюжок, не в’яжеться і зараз, хоча я визнаю і його унікальність, і незрівнянний функціонал.

З одного боку, я не розумію людей, які прагнуть володіти речами, які їм явно не по кишені (і я вважаю, що купити Кірбі в Україні на свою зарплату може далеко не кожен). З іншого боку, мені зовсім не зрозумілі відверті випади в мережі в бік тих, хто все ж зазіхнув на це недешеве скарб. Мені, наприклад, абсолютно все одно хто і за які гроші собі щось купує. Кожен має право бути щасливим, а щасливий кожен по-своєму. Якщо самотньої виховательці дитячого садка, які виховують двох дітей і не бачить особливого просвіту в житті, не вистачає для щастя саме цієї диво-машини, то з якого дива я буду говорити, що вона зробила дурницю, купивши собі жаданий агрегат. Так може за всю її подальше життя у неї не буде більш щасливого моменту, ніж поява у неї в будинку цього взятого в розстрочку нового друга!

Такі преміальні речі як Kirby набагато логічніше купувати людям з достатком, однак хто може взяти на себе сміливість засуджувати тих, хто не може похвалитися забезпеченістю, але хоче в сірій життя хоч якогось свята. Якщо купити Кірбі — це свято для скромної виховательки, бачив таку красу хіба що в американських фільмах, то я не беруся її засуджувати.

Нам з дружиною пощастило приймати у себе вдома демонстратора — балакучого, неквапливого, кмітливого, захопленого тим, що рекламує, і, головне, не образливого, так як ми реготали і відпускали жарти протягом усього «сеансу». Навіть зрозумівши, що ми не будемо купувати його товар, він зібрався з силами і чесно, на совість зробив хімчистку килимів, за що був угощен чаєм з кизиловим варенням. Розлучилися ми на веселій ноті, і я б не відмовився, якби мені запропонували знову витримати демо заради хімчистки. Мені сподобався Кірбі, але не сподобалася ціна, а я не з тих людей, які хочуть доторкнутися до розкоші будь-яку ціну, хоча і не засуджую таких індивідуумів. По-моєму, краще купувати речі, які тобі не по кишені.

Андрій, адміністратор каталогу сайтів www.uacatalog.org